«БЛАЖЕННІ МЕРТВІ, ЩО В ГОСПОДІ ВМИРАЮТЬ» ОБ.ІВАНА 14:13 ГАДОМСЬКИЙ ІВАН МИКОЛАЙОВИЧ 07/03/1948 - 09/22/2020 НАРОДИВСЯ 3 ЛИПНЯ 1948 РОКУ В СЕЛІ ДОВГОМОСТИСЬК, МОСТИСЬКОГО РАЙОНУ, ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЩО НА УКРАЇНІ. БУВ НАЙСТАРШИМ СИНОМ В СІМЇ МИКОЛИ ТА ІВАННИ ГАДОМСЬКИХ. ОКРІМ НЬОГО В СІМЇ ЩЕ БУЛО ТРИ СИНИ І ДВІ ДОЧКИ. СІМЯ ГАДОМСЬКИХ, БУЛА ОДНА З ПЕРШИХ У СЕЛІ, ЯКІ ПРИЙНЯЛИ БЛАГУ ВІСТКУ. ДІТИ БУЛИ ВЖЕ МАЙЖЕ ДОРОСЛІ, І МАЛИ ЗРОБИТИ ВИБІР У СВОЄМУ ЖИТТІ: ЯКОЮ ДОРОГОЮ ЇМ ІТИ... У 1967 РОЦІ – ІВАНА ЗАБИРАЮТЬ НА СЛУЖБУ В АРМІЇ. У 1968 РОЦІ – В РОЗКВІТІ СИЛ, ПОМИРАЄ БАТЬКО. І НА ПЛЕЧІ СТАРШОГО СИНА ЛЯГАЮТЬ БАТЬКІВСЬКІ ОБОВЯЗКИ... У 1969 РОЦІ – ІВАН ПОВЕРТАЄТЬСЯ З АРМІЇ. У 1970 РОЦІ – НЕ ЗВАЖАЮЧИ НА ТЯЖКІ ОБСТАВИНИ І ТИСК З БОКУ ВЛАДИ, ІВАН ВІДДАЄ СВОЄ СЕРЦЕ НА СЛУЖІННЯ ГОСПОДУ. У 1971 РОЦІ – БОГ ПОДАРУВАВ ЙОМУ ЧУДОВУ ДРУЖИНУ – АНЮ,З ЯКОЮ ВОНИ ВИХОВАЛИ ЧОТИРИ СИНИ: ІГОРА, ВАНЮ, ЮРУ ТА ВОЛОДЮ. У 1991 РОЦІ – СІМЯ ЕМІГРУВАЛА ДО СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ АМЕРИКИ. ПОЧАЛОСЯ НОВЕ ЖИТТЯ, З НОВИМИ ОБСТАВИНАМИ. АЛЕ ІВАН І ТУТ ПРОЯВИВ СЕБЕ НІЖНИМ І ТУРБОТЛИВИМ БАТЬКОМ. ВЧИВ ДІТЕЙ НАЙПЕРШЕ ЛЮБИТИ БОГА. ДО КІНЦЯ СВОГО ЖИТТЯ БУВ ГАРНИМ ПРИКЛАДОМ ДЛЯ НИХ І ДОПОМАГАВ ЧИМ МІГ... У 1994 РОЦІ – У МІСЦЕВІЙ ЦЕРКВІ , БУВ РУКОПОКЛАДЕНИЙ НА СЛУЖІННЯ ДИЯКОНА. ДОПОМАГАВ ВСІМ І ЩИРО ТРУДИВСЯ В ЦЕРКВІ. У 2003 РОЦІ – БУВ РУКОПОКЛАДЕНИЙ НА ПАСТОРСЬКЕ СЛУЖІННЯ БЕЗВІДКАЗНО НІС СЛУЖІННЯ В НАРОДІ БОЖОМУ. ІВАН ПРОЖИВ ЗІ СВОЄЮ ДРУЖИНОЮ 49 РОКІВ. ДУЖЕ ЛЮБИВ СВОЇХ ДЕВЯТЬ ОНУКІВ. ТІШИВСЯ ЇХНІМИ ДОСЯГНЕННЯМИ...ПЛАКАВ, КОЛИ ЩОСЬ У НИХ НЕ ВИХОДИЛО ДОБРЕ В ЖИТТІ... МИ ЗАВЖДИ БУДЕМО ЗГАДУВАТИ ТІ ЧАСИ, КОЛИ МОЛИЛИСЯ РАЗОМ, КОЛИ ВІН БЛАГОСЛОВЛЯВ НАС, ДАВАВ ЧУДОВІ ПОРАДИ...НАВІТЬ ПРИХОДИВ, І САМ РОБИВ ТЕ, ЩО МИ ПОВИННІ БУЛИ ЗРОБИТИ... ВІН БУВ БЕЗВІДКАЗНИЙ... МИ СУМУЄМО ЗА НИМ...АЛЕ ВІРИМО, ЩО БУДЕ ЗУСТРІЧ В НЕБІ! БР. ІВАН ЗАЛИШИВ У СМУТКУ: ЖІНКУ- АНЮ, СИНІВ –ІГОРА, ВАНЮ, ЮРУ ТА ВОЛОДЮ. НЕВІСТОК – ІНГУ, НАТАШУ, ЖЕНЮ І ПОЛІНУ ДЕВЯТЬ ОНУКІВ. ДО ЗУСТРІЧІ ДОРОГИЙ НАШ ЧОЛОВІК, ТАТО, ДІДО, БРАТЕ, СТРИЙКО.... « І БАЧИВ Я НЕБО НОВЕ І НОВУ ЗЕМЛЮ. ПЕРШЕ БО НЕБО ТА ПЕРША ЗЕМЛЯ ПРОМИНУЛИ...» Об. Івана 21:1